Я шепочу тобі на вушко,
Ти посміхаєшся в подушку,
Вдихаючи твій аромат,
Прошепочу не плагіат…
Лиш ексклюзив, лише для твого тіла,
Від ніжності та пестощів зомліле,
Я шепочу тобі в волосся,
У губи, у долоні, і про далі не тривожся…
Я пошепки зігрію твої мрії
І твої думи, прошепочу у вії,
Наснюсь очам солодким сном,
Поки зима та ранок за вікном…
Прокинешся: а біля ліжка мої капці…
І справді, ніби сон, хіба таке буває?…
Вона була? – ти сам себе спитаєш.
Наснилась. Лише кактус розквітає…
дякую
