Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Оксана Пронюк: … і очі раю - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Історія дуже дорогої мені людини, пропустила крізь душу. Дуже дякую за відгук! Бажаю щастя!!!
Ліоліна, 07.12.2012 - 13:28
Скільки жінок пройшли такий шлях... А може, не треба вертати? Хіба достойний цього?
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Серце не вгамуєш! Ще чекає... Дякую щиро-щиро! Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Тамаро!Прикро, що правда... Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На жаль... з життя близької людини.Дякую щиро! Ніжність - Віталія Савченко, 19.05.2012 - 23:54
як сумно... маленька крихта на руках, і очі раю.... Та за ті оченята, життя ладна віддати мати... а батько? Батько...
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А батько і досі десь очі ховає... Якщо ховає... На жаль і таке є батьківство... Щиро дякую. До зустрічі!!! Павлусик-Кузмяк Олег Мико, 26.04.2012 - 12:41
Перечитав вірш і відгуки на нього.Зворушений до самих глибин душі .Спасибі.
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно вдячна Вам за глибове пережиття цього твору - така вона правда...
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам за увагу! Світлої радості Воскресіння!
Ліоліна, 07.04.2012 - 17:02
О, Світанок! У Вас є Сонечко, повірте, воно щосекунди буде Вас зігрівати, і серце врешті-решт відтане від тієє втрати «nikolae»
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, дорога Ліоліно, за чудовий відгук - така участь спіткала мою подругу. В чужому світі їй іноді бракне сил втихомирити любляче серце.
Радченко, 16.03.2012 - 07:03
Жіноча доля описана не одним поетом і завжди читається по-іншому. Ось і у ВАс: такий біль, таке кохання, що серце защеміло й заплакала душа.Дякую.
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже жива історія - це торкнулося моєї подруги, котра зараз в Італії. Це була особлива пара. мені самій важко повірити, що це з ними сталося. Молюся щиро за них. Спасибі Вам велике!
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це життєве і тому болить. Спасибі Вам, мені дорога Ваша думка. Окрилена, 26.02.2012 - 20:38
Життя у Вашому вірші, справжнє - з небом і сонцем і зі своїм дощем Між нами тисячі вітрів і скільки ж болю Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже гарний відгук - направду "з небом і сонцем і зі своїм дощем" Я щиро дякую! Вам квіточки - Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, дорога Ластівонько, це з правди!Дякую за сердечність відгуків. Тішуся щиро! Мазур Наталя, 19.02.2012 - 19:32
Прочитала на одному подихові.Дуже зворушливо написано, пані Оксано! Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам п. Наталонько! Зачепила душу мені ця правда... Хочу щастя тим оченятам раю!
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дай, Боже! А головне отим оченятам раю.. Щиро дякую. |
|
|