Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Д З В О Н А Р: ЛЮДИНА . . . ВСЕСВІТ ТА ВІЧНІСТЬ . . . - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ А.Б.В.Гість, 07.10.2011 - 20:42
Цікаво поставлені запитання! Чи захочемо ми наблизитись до відповіді облишивши середньовічні стереотипи і з позиції глибших наукових знань поглянути на твориво і Творця!У ПОШУКАХ ВІЧНОСТІ Як прикро, коли ми благаєм про щось, А потім нараз відкидаєм. Коротке життя, але кожен герой Сам правду безпечно шукає. І от,ми дожили і занавіс вже Нависне над сценою світу. А ми і до нині шукаєм "Богів", Хоч Божого Сина згубили. Даремно збудовані храми, церкви. Всі просять смиренно у Бога. Науку Його занедбали попи І тацею ділять пороги! Чому в нас до нині любові нема, До нині не знаємо хто ми.... Поганські обряди плекають весь час І дурять простих та безмовних! Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отакі "гомо сапієнс" - є люди, а є людці і вічні проблеми людей та Всесвіту...
|
|
|