А давай втечемо світ за очі,
Світ буденний на крилах покинем.
Ми до місяця в гості заскочим,
І до сонця у небо полинем.
А давай втечемо ми від світу,
Того світу, що нас ненавидить.
Втечемо до квіткового цвіту
Від дурної людської огиди.
А давай втечемо від депресій,
В світ, де радість у серці розквітне.
Від зростающих смерті прогрессій,
До безсмертя, якого ми гідні.
А давай втечемо...Дай лиш руку,
І на Вітрових крилах могутніх,
Від земної життєвої муки
Втечемо ми у світле майбутнє.
