Весільне
Озовітеся, музики,
Чимось давнім, чимось диким!
Щоб ми всі, поснувши вранці,
І у снах кружляли в танці.
Щоб не падали з похмілля,
Це ж не п'янка, а весілля.
Молодий у цю ж хвилину
Поведе у вальс дружину.
Хай під цим весільним платтям
Пристрасті горить багаття,
Наш козак його ворушить
І ніколи не потушить!
Пишні вуса, чорні брівки –
Щастя славної домівки!
Озовітеся ж, музики,
Чимось давнім, чимось диким!
Про зятя
Коли дрімає в ліжку зять,
Що з нього взять? Що з нього взять?
На нього теща не кричить
І тесть, насуплений, мовчить.
Бо добре знають люди ці,
Що зять – то золото в руці!
Про тещу
Купує туалетку в хату,
Загляда продавцю у вічі:
"М'яку давайте, наче вата,
Щоб зять сідниці не скалічив…"
Про приймацьке кохання
Реве бичок і кнурик хрюка,
І кінь замучений ірже…
Все думають – коли, падлюка,
Нас нагодує й розпряже?
Туди-сюди селом блукають.
В сучасних селах – все бува:
У хлів ведуть – коли кохають,
Розлюблять – виведуть з хліва…
Грек
Вночі наснилось Олексію якось,
Що він не Олексій – Олексіакос.
І не в колгоспі вже, а десь далеко
Перетворився з українця в грека.
Поліз в кишеню. В нього – баксів хмара,
І не цигарку смалить, а сигару,
Все пригортає українку в міні,
Не самогонку жлуктить, а мартіні.
Ще б довго Олексій від щастя хмикав,
Та півень у дворі закукурікав,
То ж пробудився, знехотя піднявся
І в хлів худобу порати подався.
Кумі на іменини
Вже гулькнув день у надвечір’я,
Небесну витопивши піч.
До тебе, кумцю, на подвір'я
Покваплюсь я на могорич.
День ангела зустріти чинно,
Усе сказати, що кортить,
І, непомітно для дружини,
У тебе серце залишить.
Нехай отут побуде трішки,
Клубком звабливих грішних дум
Тобі закотиться під ліжко,
Та тільки, щоб не бачив кум.
Підносим келихи медові
І їх осушим – жартома!
Надії, віри і любові
По вінця, любонько кума!
Лисому кумові
Сорок вісім, сорок…
Вже й прогалина у стрісі.
Дощ – по ній вода тече,
Спека – в голову пече.
Може це твоя кохана
Десь із вечора до рана
В миті пристрасті чудові
Вискубла її з любові.
Там тепер роки гарцюють,
Вже десяток шостий чують.
Тільки й толку, що блищить
Там би хмелю посадить…
Тож не падай духом, куме,
Наливай бальзам від суму.
Побажаємо тобі
Не тонути у журбі.
Хай кохає жінка люба,
Хай скубе в екстазі чуба,
Хай у тебе, молодця,
Він достоїть до кінця!
Поплавок
У нього що не слово – то кивок.
Він на підмостках – наче поплавок.
Довкола рибок купа воду п'є
І кожна на сердешного клює.
Бо знаменитість, має друзі хист,
Пісні розповідати той артист
І, щоби завше бути на плаву,
Щоночі жарить рибину нову.
Чоловічий тост
Гей, чоловіче! Слухай, брате!
Тобі не снилися дівчата:
Розкішні перса, білі спини,
Солодше щось, як у дружини?!
Бува, голубиш власну жінку.
І груди пестиш, й пестиш спинку.
Та лізе в мозок (й не в останнє) –
Уже була в користуванні.
Тож вип'єм, щоб такі думки
Частіше лізли у мізки!
І боронь Боже для жінок
Набратися таких думок!
***
Мужчина спить й мужчині сниться:
В руках у нього паляниці,
А поруч десь клекоче чан…
Туди б закинути качан!
От вже гарячий чан відкрився,
Смачною юшкою налився.
Та страви легень не зварив –
Качан у нього не дозрів.
Застиг, сердешний, на подушці.
А жінка, вже й не рада юшці,
Пілюлю випивши гірку,
У власнім вариться соку…
Дві загадки
І.
Що то, друже, за скотина,
Що, зібравшись на гостину,
Головою в двері б'є,
А відкриють – то плює?
ІІ.
Замучена, загепана,
Волога і порепана,
Проте при цьому класна,
Зваблива… і пухнаста?
***
Коханка, ночі, перелюби…
Любов неначе та й не та.
Ти – випила у мене губи,
Я – розчавив твої уста.
Здається, серце затріпоче,
Немов уперше, та чому
Воно вже солоду не хоче
І лячно робиться йому?
На пишні груди нахилюся,
Але чого ж вони – чужі?
Над клятим серцем поглумлюся,
Прогнавши блуду міражі.
Коханка, ночі, перелюби…
Любов, убита жартома…
Уста шукають рідні губи,
Яких для мене вже нема.
ID:
251072
Рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата надходження: 01.04.2011 20:35:09
© дата внесення змiн: 06.04.2011 13:52:11
автор: Терен
Вкажіть причину вашої скарги
|
