Ти живеш, – як дощ іде
Де-не-де.
Плюс і мінус, день і ніч
Пліч-о-пліч,
Ти зринаєш, як наказ –
Раз-у-раз.
Ми - це єдність протиріч
Віч- на-віч.
(В.К.)
-----------------------------------------------------------------
... незустрічі двох десь на зламі віків-
позичений хрест,
дикий погляд предсмертний.
Руйнує мене цей безглуздий протест
і дотик крізь час обпікає нестерпно.
Стерпіти відсутність тебе у місцях,
де часто ридають ікони.
Потонеш у копіях вічних звитяг,
застрягнеш у місті до скону.
До скону? Вертаєшся звідти не сам,
лоскочиш словами... "До літа!"
Мені відгоріти чи просто створити
той світ, де зникає цей змучений злам?
Словам вже промовленим, вирваним з рук
співаю пісні про "НЕ знаю"
І стукіт цілує...ти стукаєш ...
"стууук",
а я твою тінь обіймаю...
Ну, на вкус и цвет, как говорится...
Нравится эпиграф и на здоровье. Вдохновил он Вас - тоже хорошо.
Но он не является ключём к стиху и по существу ничего не объясняет и не привносит в оттенки смысла.
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я й не сперечаюсь керуюсь миттєвими поривами
дякую,що небайдужі!
Добавил Вас в избранное, чтоб хороший автор не затерялся. Я на сайте недавно, текстов - масса. Правда с серьёзной критикой (конструктивной, понятно)- плоховато, ну да ничего не поделаешь.
Почитаю Вас, а пока ...
скажите мне, пожалуйста, зачем Вы взяли такой большой эпиграф, который слабее стиха и к тому же ничего не добавляет по существу к сказанному.
Имхо, и без него всё понятно.
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за відгук
щодо епіграфу...я його використала з тієї причини, що саме ці рядочки мене надихнули... народилось щось нове!
..так тебя понимаю, последнее время особо. мне кажется ты "знаешь". больше, чем кто-либо среди однолиток, возможно. одна из немногих, кто научился "знать".. хотелось бы верить, чо люди не разучились любить. верю, почему-то в себя. хочецца верить в других.
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
всё не зря,Костя...
и тем кто "знает" знать ЭТО особенно важно...
вера в других...НУЖНО верить,но...туманность такой веры обнимает холодом...