Любіть Україну такою, як вона є.
Любіть, коли у грудях жжє,
Від болю і від стогіну , що від землі вола.
Любіть, коли із кров'ю сльози мати л'є.
Любіть, коли з останніми набоями ідете на врага.
Любіть, коли палає рідна хата,
Коли катують брата й тата.
Любіть, коли в останню мить життя,
Ти чуєшь, як вмирає ніжна пісня солов'я.
Любіть, бо згинуть наші вороги,
Зжеруть друг друга в ненависті лютій.
А ми зостанемося й будем жить в віки,
Бо наші діти мов молитву мовлять будуть:
"Любіть Україну такою".
