Я потрапила в клітку з меду,
І що тепер мені робити!?
Мабуть забаглося так небу
За солодкі грати зачинити!
А ключ у тебе у руках
Гроза його тобі подарувала.
А ти мов сизокрилий птах
Якому спокою замало.
Вчора ти клітку відкривав
Та я її не полишила
Ти себе частинку мені дав
І грати поцілунком я топила.
Сьогодні ти щасливий як ніколи
Бо завойовуєш моє безсоння.
Й мені не треба уже волі
Тебе я хочу бачити спросоння.
І радість наповняє моє тіло
Ні, не забаглося так небу
Я сама цього захотіла
Й попалася у клітку з меду.
