І хто придумав хабар той давати,
Хотілось б до слова мені запитати.
Це наше прокляття, це наша біда,
Тепер він повсюду, це ж повна дурня.
Курпції центром є універ,
Як можуть студенти вчитись тепер.
Ні їсти ні пити, лиш гроші збирати,
Щоб тільки, нарешті, всі іспити здати.
Не має вже совісті в тих хто бере,
І так шкода мені тих хто дає,
Ну де от поділась людська справедливість,
Знакла і правда, й добро й співчутливість.
А лікар, як стандарт вже взятку чекає,
І байдуже те, що хтось помирає.
Забули про все, і свого Гіпократа,
Якому ви клятву давали ту кляту.
А далі чиновники йдуть й правосуддя,
На взятках жувуть вони краще чим будь-де.
Хоч обіцяли служити народу,
За взятки купляють людську вже свободу.
А де ж поділась любов і довіра,
Чому вже не можемо жити ми щиро.
Щодня нам жити робиться важче,
Надіюсь що зміниться все то на краще.