Як прочитана книжка
Промайнуло життя,
І лежить вже закрита
І пора в забуття.
І тривожно на серці
І печально від бід,
І покинути жалко
Цей замріяний світ.
Хоч роки проминули
І пусте це життя,
Та кохання не вмерло,
Йде зо мной в забуття.
Поселилось навічно.
Воно в душу вросло,
І роки всі безсонні
По цім світі вело.
Я забуду неспокій,
Я забуду цей світ
Лиш воно залишилось
В пам'ять втрачених літ.
І у спогадах темних
Воно світить теплом.
І буває безсмертним
Лише тільки воно.
І у пам'ять єдину
З вічним прахом моїм,
Це кохання безцінне
В вік залишиться з ним.
