дрейф по асфальту буденності
зі шнурками на шиях зі смаком реклами
повісті на межі фрівольності
поцілунок людей крізь свою призму ідей
не стріляй в мене з кривої рушниці...попади
в мене або в себе, смерть приносить плоди
малюнок хреста на грудях, фарбою рухів
руками голодних егоїстів...в повсякденні - атеїстів
твоє інкогніто набуває популярності
в унісон з репетиціями твоїх провалів
в підвалі, біля підніжжя
закритих для ока вершин
́́́́
я ше не виліз на блюдце
а ти вже мене зїла
любистку у вуха напхала
ізолентою рот на замок
поливаєш словами, росту як грибок
гармонія твоєї гегемонії
веде назад в більшовизм
в часи без свободи
привселюдний окультизм
але ти знаєш...я далі люблю снитися вдень
хай буде в рожевих колготках
хай буде навіть уранофоб
але твої думки на колодках
не пускає туди морфея циклоп.
