Народився Божий Син не в палаці,
Не на ліжку в хаті, не на матраці.
А у стайні між бидляти на сіні,
Як зоря зійшла й посріблила тіні.
Народився не у рідній місцині,
Не у Назареті, а на чужині –
В Віфлеємі, й не e центрі - скраєчку,
Де тілами гріли простір овечки.
Сина Бога матір в ясла поклала.
Пастухи його знайшли, привітали –
Ангел Божий їм у сяйві з’явився
Й повідомив, що Христос народився.
Принесли дарунки Божому плоду
Мудреці, які прибули зі сходу.
Миро, золото і ладан поклали.
Честь народженому Спасу віддали.
А для чого Божий Син народився?
Щоби люд від нього істин навчився,
Щоб любив Бога-Отця – творця світу,
Свого ближнього й себе без ліміту.
Щоб утямив: ціль життя – не у статках,
Не в коронах і не в царських печатках,
Щоби мир ростив, як жито-пшеницю,
Світ беріг, неначе ока зіницю.
Чудово! Зі святами! 
