Свій редут Життя людске коротке і занадто, Аби його не вміти цінувать І його сутність так, як слід, пізнати, І зрозуміти мудрість у словах. Коли кровить у серці рана зради, Її ніколи не залікувать, І з пам’яті ніхто цей біль не вкраде, І від людей не можна заховать. Є серед них і ті, хто порадіє, А хтось пошле нещирі співчуття, Виношуючи у душі надію, Що зрада обмине його життя. Але ніхто з нас наперед не знає, Коли, кого й які страждання ждуть. Не є земне життя людини раєм, І в кожного із нас – лиш свій редут. 15.05.2024. © Ганна Верес Демиденко #Ганна_Верес_Демиденко
ID: 1013952 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 24.05.2024 21:27:36 © дата внесення змiн: 24.05.2024 21:28:11 автор: Ганна Верес
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie