Свій редут
Життя людске коротке і занадто,
Аби його не вміти цінувать
І його сутність так, як слід, пізнати,
І зрозуміти мудрість у словах.
Коли кровить у серці рана зради,
Її ніколи не залікувать,
І з пам’яті ніхто цей біль не вкраде,
І від людей не можна заховать.
Є серед них і ті, хто порадіє,
А хтось пошле нещирі співчуття,
Виношуючи у душі надію,
Що зрада обмине його життя.
Але ніхто з нас наперед не знає,
Коли, кого й які страждання ждуть.
Не є земне життя людини раєм,
І в кожного із нас – лиш свій редут.
15.05.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2024
автор: Ганна Верес