Таки не зникла у людей емпатія,
Бо я вже ледь не втратила надію.
Колиска світової демократії
Ще співчувати, слава Богу, вміє.
Ми б ще сто років не просили зброї,
Бо в мирі звикли жити з давніх пір.
Та гинуть у бою зі злом герої,
І душі їхні йдуть щодня до зір.
Тож вдячні ми за дружню допомогу,
Без неї скрутно нам би довелось.
Ми не одні в цім світі, слава Богу,
Хоч мало не зневірилась якось.
