Все пройде, любов перетвориться в попіл,
Його понесе невгамовність подій.
Чудес не буває, мізерний розподіл:
Округлений нуль на таблоїді з мрій.
І власне розп’яття приречених сходжень
На сніжні вершини, на свій Еверест.
Кохання прекрасне вже стало не гоже,
Потворне якесь, мов спаплюжений хрест.
Все пройде, на пам’ять лишиться прощання,
Та скромна могилка на цвинтарі днів.
Скрізь пустка одна, овдовіле мовчання,
І образ душі, що від мли потьмянів.
20:38, 28.01.2020 рік.
Зображення: https://www.b17.ru
