НЕ ЗАПІЗНИСЬ
Світе, світе, пробудись,
Пробудись, рідненький,
На нас про́шу подивись –
Нищать нашу неньку.
На нас про́шу подивись,
Глянь на наші рани,
Врешті-решт вже пробудись –
Нас беру́ть в кайда́ни.
Врешті-решт вже пробудись,
Ми – Європа, світе,
По Вкраїні ти пройдись,
У нас гинуть діти.
По Вкраїні ти пройдись,
Ми ж не так далеко,
На благання відізвись –
В нас суцільне пекло.
По Вкраїні ти пройдись,
Черствість хай пом’яне,
Хоч на хвильку стрепенись,
Духу хай не бракне.
Хоч на хвильку стрепенись,
Буть черстви́м не личить,
Пробудись вже, пробудись,
Бо орда нас нищить.
Пробудись вже, пробудись,
Поки в тебе тихо,
Правді в вічі подивись,
Щоб не кралось лихо.
Правді в вічі подивись –
Ворог на порозі,
Та дивись – не запізнись,
Щоб не буть в облозі.
12.01.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID:
1002889
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 12.01.2024 16:55:19
© дата внесення змiн: 12.01.2024 16:55:19
автор: КОРОЛЕВА ГІР
Вкажіть причину вашої скарги
|
