( в дарунок майстру різьбарства та гравірування Андрію Чубею.
З циклу "МИТЦІ ДЛЯ "СОЛО" Й "СОЛО" ДЛЯ МИТЦІВ")
Вже день шумливий двері причинив...
Десь там залишив клопотів причини,
А в серці майстра спалахнув порив —
Неспокоєм розшторував гардини.
Округла форма дерева лягла
Під штихелі та пуансо́нів стрижні,
Вечірню пісню завела фреза
Повівши древо в образи набожні.
Випалював, вирізував, різьбив,
З душі свердлив корончасті надзвуки...
Талант, до світу з тим, що так любив,
Ішов, своїм продовженням, крізь руки.
Марія Дребіт
31.08.2023 Португалія
