Постукав місяць у мою душу,
Закликав сутінки на розмову.
Він каже так я тягар весь струшу,
Як вступлю з місяцем в тиху змову.
Встелили зорі розкуті коси,
Віддали сяйво сумному тілу.
Залишу ранкам зі щік я роси,
Зійдуть всі ріки, що наболіли.
Розкажу мовчки, розкажу криком
Про непочуте, про непрожите.
Схоплю я ковдру з останнім схлипом
Віддам я ночі те що віджите.
Обійму місяць крізь довгий погляд,
Пройдусь тремтінням по всьому тілу.
Зроблю з емоцій душевний догляд,
Й залишу сутінкам тінь зболілу.
Проллється світло в моїх зіницях
Я з ним зустріну красу світанку.
Трава із ночі води нап'ється
Й душа воскресне у їх серпанку.
