Майже літа жасминовий промінь
доторкає розтулених вуст.
І складає зелені долоні
до молитви розквітлий храбуст.
І стинає грізні колотнечі
соловейка розкрилений спів,
де лягає ліщинам на плечі
біла шаль тополиних снігів.
Майже літо ще нині, а завтра
зчервоніють бочки полуниць,
розгойдавши осонцену ватру
високосних, червневих дзвіниць!
Звідти серцю у спраглі долоні
розтечуться справжніські меди!..
Невгамовний жасминовий промінь
за весною стирає сліди...
29.05.23 р.
