Прийшов в моє життя із першим снігом ти,
І на душі тоді весна настала.
Коли пішов з мого життя, льодами вкрите серце назавжди,
І ні за ким у світі я так не сумувала.
Ми з двох світів
Ми день і ніч
Ми з двох планет
У тому й річ
Тебе забуть не хочу й неможливо,
Твій погляд завжди і усюди,
Моє життя перетворилося на зливу,
Чи серце моє знов щасливим буде?
Ти добре знав,-в любові я згоріла,
На відстані ми були близькі,як ніколи.
Якби ж то доля так хотіла,
Щоб душі-птиці вирвались з неволі.
