1 1 2 ⠀ Вайбер.
⠀
Чоловіче, красеню ти мій,
Повернись, будь ласонька, живий.
І тоді ми все тобі покажем:
Справжній, двоколісний самокат,
Захід, що рожево лине в сад,
Як рясніють квіти в нім, роскажем.
⠀
Як же складно на перекладних,
Дні, як мить, летять без вихідних,
Сумно дід - "Півонії червоні
Квітнуть? Дім, стоїть? Ключі знайшли?"
Тут півонії вже розцвіли,
Дід бурчить - "Поспішливі шпійони!".
⠀
Чоловіче, красеню ти мій,
Тут охайно й че́пурно - хоч вий,
Втім, за кущ ідуть ваги́ позбутись...
Маленя настійно просить грудь, -
Знов не відпочину я мабу́ть...
Хочу раз хоча-б тебе торкнутись...
⠀
Ти, про нас не думай, - без проблем
Вивчимо, засвоїм, підростем, -
Тут немало нашого коріння,
Чоловіче, красеню ти мій,
Повернись, будь ласонька, живий,
В доні - наче в тата підборіддя...
⠀
Авторка Alja Khajtlina
Переклад Yurii Shybynskyi
ОРИГІНАЛ
Сто двенадцатый день: вайбер
Человек с красивой головой,
Воротись, пожалуйста, живой.
И тогда мы всё тебе покажем:
Над поляной розовый закат,
Новый двухколёсный самокат
И цветок под кустиком под каждым.
Мы тебе покажем, как шутя
Языки освоило дитя
Переводит в магазинах деду.
Я-то только разве "как дела",
Но зато девчонку родила,
Подрастёт немного - и приеду.
Так-то сложно - на перекладных,
Дни летят, не зная выходных,
Дед скучает - как его пионы?
Как там дом, стоит? Ключи нашли?
Тут уже пионы расцвели,
Дед ворчит - мол, ранние, шпионы.
Человек с красивой головой,
Тут так аккуратненько - хоть вой,
Впрочем, за кустами тоже гадят.
Маленькая снова просит грудь.
Мне бы хоть немного отдохнуть.
Мне бы хоть разок тебя погладить.
Ты о нас не думай, всё путём.
Выучим, освоим, подрастём,
Тут ведь много нашего народу.
Человек с красивой головой,
Воротись, пожалуйста, живой.
У девчонки папин подбородок.
ID:
957259
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 22.08.2022 22:08:04
© дата внесення змiн: 22.08.2022 22:08:04
автор: Юрій Шибинський
Вкажіть причину вашої скарги
|
