листя перебирає дощові краплі
забутим альбомом
втрачених
нотних станів
зачеплені струни
в'ються
виноградною лозою
капілярами
внутрішньої пам'яті
вибухають омели
замороженою
хворобою
сквітлого дерева
старості
..ти ж молода..
..справді?
дихаю.
кора червствіє
м'якіть позатвердне
роздати птахам
власне тіло
скльовують лише зовнішнє
падають поряд
не дихають
страшно.
провокувати не|тишу
мінорними нотами
власної свободи
коли тіло клітка
а світ стримують
лялько_води
°°°
