Поміж кущів кицюня ходить.
Під світлом місяця вона
Муркотливі казки заводить,
Щоб спало мирно лисеня.
Щоб склало лапки, хвостик, вушка,
Лягло клубочком янголя,
Відпочивало, сил набралось,
Міцним зростало щоб щодня.
Кицюня ходить між тополі,
Там спить зайча і пташеня.
Дрімоту їм вона наводить,
А он в кущах - спить вовченя.
До річки йде, пісні співає,
Щоб спали жабка й рибеня,
Щоб спав їжак в копиці сіна,
Щоб змійка спала й вуженя.
Походить киця десь у полі -
Й додому хутко поспіша.
А вдома спить її людина,
А також власне кошеня.
