Де ти Радосте, де Душе моя,
Що народжена серед тиш?
Ходжу понад віршами — рима я,
І запитую чи не спиш.
Не подумай, що вередливая,
Що без віри і без чудес.
Місяць серед конвалій пливає,
І шукає тебе з небес.
І така в нас уже компанія
Тут зібралася шукачів,
Що у мене проникла манія,
Що не вистачить дукачів.
І ні срібла уже, й ні золота,
Не приймає всесвітній джбан*.
Де б знайти чарівного молота,
Щоб дістати тебе з кайдан?
*Джбан - посудина, глечик тощо. Скарби часто знаходили в посудинах.
