ПелЮстки падали і падали додолу,
Вкриваючи цЯтками сірий шлях,
Весна засипалась отими пелюстками,
Залопотіла вітром, зашуміла в страх.
Закінчилось, закрилось, зачинилось,
Те що було, назад нема, табу.
Ми новий світ, ми кращий побудуєм,
Ми рай, ми новий, нова, нові...
Все зникло враз, перемістилось в прах,
Для юнок молодих, того життя не буде,
Лиш фото пожовтіле, крах..
Нове життя зеленою струною
Десь лізе бідне крізь важкий асфальт,
Десь обізветься подих тихою луною,
За пилом, в переповнених шафах.
Чудовий вірш! 
