|
Неможливо увесь час бути у стресі. Хочеться відволіктись від сумних релій сьогодення. Посміхниться.
Бабка Йожка у газеті подала об'яву,
Що шукає чоловіка. Отака уява:
Щоб стрункий був, кучерявий, до того ж багатий,
Бо набридло їй самотній жити в темній хаті...
Одружитися з Ягою щось ніхто не хоче.
Більше того, всі у лісі весело регочуть:
"З глузду з' їхала Ягуся у свої-то роки:
Чепурится, вії маже та рум'янить щоки!
Нареченого чекає. Розум є у бабці? "
Тільки в хатку до бабусі хтось постукав вранці.
— Хто там стукає у двері? Може, наречений?
— То Кощій прибув до тебе, – каже котик вчений.
— Що тобі, Кощію треба? Я тебе не звала.
— Прочитав, Яга, об'яву. Ти ж її давала?
— Ти читав її уважно? КУЧЕРІ де в тебе?
— Я стрункий, та ще багатий! Що тобі ще треба?
А як кучері захочеш, то куплю перуку.
— То заходь, бо вже оглухла від гучного стуку.
Запросила в дім Кощія, дивиться уважно:
У багатому каптані, весь такий поважний.
"Може, дати шанс Кощію? Він, таки ж, не бідний. "
— Що ж, давай порозмовляєм, далі буде видно.
— Що мені, Яігусю, скажеш? – той Ягу питає,
Ну а сам до свого серця руку притуляє. —
Я давно про тебе знаю: ти розумна й хитра,
По ночах літаєш в ступі, бо не любиш світла.
Це мені все до вподоби, я і сам не проти
По ночах разом літати зовсім без турботи.
Не займу багато місця в ступі: я худенький.
— Я б із радістю б літала, був би молоденький.
— Молоденький? Ти ж не дівка, а старенька баба.
Нареченому такому кожна була б рада.
Ти подумай про весілля, ми з тобою – пара.
Молодий тебе не візьме, не витай у хмарах.
— Добре, добре, я погоджусь, ти мене умовив.
— По руках, моя Ягусе, я ловлю на слові.
— Де сяткуємо весілля? В місті в ресторані?
— В ресторані? А навіщо, ти ж не я́кась пані.
Відсвяткуємо у замку, в мене місця досить.
— А ти сукню мені купиш? — Ну, тебе заносить!
Ну яка ще, в біса, сукня? Ти і так красива.
Все мене задовольняє, хоч стара та сива.
— А обручку подаруєш золоту, з камінням?
— Начаклуй сама, як схочеш, (володієш вмінням).
Розлютилася тут бабця: — Геть з моєї хати!
Як такого скупердяя можна покохати?
Краще буду я самотня, ніж з тобою жити.
Вийти заміж за жаднюгу – все життя згубити!
ID:
944501
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 09.04.2022 16:56:21
© дата внесення змiн: 09.04.2022 16:58:11
автор: Денисова Елена
Вкажіть причину вашої скарги
|
з глибоким сенсом ! 
