Яскравих кольорів навколо
Не вистачає? Не біда.
Ми розмальовуємо коло
Свого життя і не бліда
Його чекатиме палітра,
Якщо і ти, серед зими,
Нафантазуєш Світ у квітах,
І в тому Світі тільки ми.
І як же хороше. ОН бачиш,
Гуляє жовтий носоріг.
І ти мене за все пробачиш,
І я прощатиму усіх.
І є усе в твоїй уяві:
Гілки барвисті й кучеряві,
На кольоровому стовпі,
Звисають, наче геть живі,
І листям тягнуться до сонця.
І тут немає охоронця,
Як у якомусь ТРЦ.
Тут ти ще ти. Ти ще людина.
За шматом брУдної тканини,
Ти не приховуєш лице.
Бо ексклюзивно стало це….
Тримайся, внутрішній художник,
Ти зможеш все.І хай, дай Боже,
Ти переможеш у красі.
(Поки не виздихали всі.
Комусь і це не допоможе)
Привакциновані, імляві
І в карантині до уяви,
Не зрозуміють ніц тебе.
Дивись, коза траву скубе,
І та трава з зірок неначе,
Та серце Бога тихо плаче,
Але в тобі він ще живе.
І щось небесно-межове
Є між реальністю і снами.
Ти уявляй, і може з нами,
Все буде добре. А як ні..
Тоді зустрінемось у сні
З яснорожевими слонами.
дякую)) краса в очах того, хто дивиться 
дуже приємно, а то не поетні і не творчі, бачать там лише дещо інше 
Дуже цікавий твір! Сподобалось! 
Вірш чудовий. Легко читалось мені! 
