Немає в тебе совісті ні крихти -
Боїшся лише осуду людей.
Й хоробро чиниш свої підлі кривди,
Ховаючи змію біля грудей.
А ще боїшся, щоб тебе не вбили
Злочинці, котрих маєш викривать
Або зганьбили на усю країну
Наклепи вправно здатні майструвать.
А осуду від Бога не боїшся –
Тому й кажу, що совісті катма.
А ще на правду очманіло злишся,
Бо дух твій – то для істини тюрма.
А я усю твою гнилу натуру
Висвітлюю у праведних віршах –
Бо знаю точно: цю нікчемну дуру
Її ж чорти засмажать у котлах.
Бо всяк, хто вперто відторгає Сина,
У пекло відпровадиться навік.
І ось тому Люциферові спину
Ти прогинаєш вправно весь свій вік.
Я знаю: ти читаєш мої вірші
Без ніка – анонімно, наче щур.
То ж пам’ятай: нема нічого гірше,
Від вічних для загиблих душ тортур
Для тих, хто посланців Христових зрадив
Заради власних вигід на землі,
А ще публічних почестей заради –
Горітимеш в пекельному котлі!
«але горе тій людині, що зрадить Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!.. краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині. (Мт.18:7, 26:24)
Дякую, Ольго.
