|
Го́стрю лижі й ласти водолазні,
змащую шарніри і шасі:
впевнено намилююсь до лазні.
В бік — діла і клопоти усі!
З друзями, що не полінькувались,
не втонули в драглищі вагань,
келихами щастя, радість, галас
питиму на втіху всім богам.
З потом вийдуть шлаки і токсини
року, що кидав нас на ножі.
Лишиться усе, чого так сильно
прагли й звоювали на межі
сил і мрій, можливостей, уявлень
цінностей і цілей, перспектив.
Зціляться у лазні всі зов'ялі, —
варто їх добряче пропекти,
витопити дур, порятувати
від бентег, безсоння і страхів,
визволити дух з тюрми, з-під варти,
мов старий, запилений архів.
Хай сплелись абсуд, митарства, блазні
в пристрасний пекельний чорторий, —
той, хто Рік Новий зустрів у лазні,
тілом і душею не старий!
© Сашко Обрій.
ID:
899734
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 30.12.2020 14:14:24
© дата внесення змiн: 30.12.2020 14:14:49
автор: Олександр Обрій
Вкажіть причину вашої скарги
|
