В житті неначе сонечко з-за хмар,
Теплом, чи болем спогад пригортає,
Чомусь я в те минуле повертаюсь,
Де світлою була навіть печаль.
За вікнами вже дражниться зима,
Грудневий дощ маскує мої сльози,
Я в літо наше ще вертаюсь й досі,
Зима всміхаючись, нашіптує: "Дарма..."
В скупім промінні виграє вино,
Чи в келиху тепло лишило літо,
Грудень холодні всім дарує квіти,
Я спогадами гріюсь все одно.
Галина Грицина.