Зимовий вечір: зорі, тихий сніг.
Що наче білий пух лягав під ноги,
Чому не знаю, ти відчути зміг,
Що моє серце просить допомоги.
Зустрілись очі і мороз притих
А руки враз теплом твоїм зігрілись,
Ще очі - я побачила у них
Ту щиру радість, що ми так зустрілись.
Пішли удвох дорогами зими
Здалося, що потрапили у казку,
Сніжинок в руки назбирали ми
Але вони лиш плакали від ласки.
Хурделиця співала десь пісні
Та почуття вогнем між нас палали,
Кохання нам зима подарувала
Це все було... Чи снилося мені...?
Галина Грицина.
