З теплом липневим літо обнялося.
До жнив уже збудовані мости.
Снагою до життя впилось колосся
Та дозволяло квітам ще цвісти:
Ромашкам, тонконогим, жовтооким,
І макам, що заплутали свій слід,
Волошкам, що тулилися ізбоку
Й красою дивували білий світ.
Милуюся і п’ю липневі чари,
Й здається, що ніколи не нап’юсь.
Сюди людські не досягають чвари,
То ж сонцю й небу тільки тут молюсь!
1.08.2020.
Ганна Верес (Демиденко).