Частіш глибинка світу дарувала
Отих, хто досягав значних висот,
Бо душі їхні волею впивались,
Їх не колов так ницості осот.
Ці люди були ближчі до природи
І розуміли її так, як і себе,
Служили тільки власному народу,
Такою воля їм була небес.
Не стежкою ішли вони – стернею,
Кололи ноги, адже босоніж,
І надихались рідною землею,
Хоч потрапляли й під системи ніж.
Життя людини справді особливе,
Його пізнати важко до кінця.
Людина ж творча тим уже щаслива,
Що на землі є посланцем Творця.
2.08.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
