Весь час шукаємо ми тих, хто нам колись нашкодив...
Поглибленно, розгорнуто, ретельно!
Тих, хто колись в могилу Неньку Україну зводив...
Хватаємо за горло, ненавидим пекельно...
Давно всі знаєм, з чого починається страшна поразка!
Що таке лезо окривавленноі гільойотини...
Що таке ніж в спині, миттево як міняється окраска.
І як карає страшно нас довіра, малої п'ятирічноі дитини.
Ми все вже знаємо самі, самі відчули в серці...
І біль, і страх, і втрату, і продажність.
Натерли на ногах криваві мозолі нам наші берці.
Стала легендою в віках, в світах наша відважність.
Шукаємо когось - весь час чекаєм, ждемо з небес.
Прийде ось ось до нас Месія,
Нарешті має хтось подарувати нам свободу...
Чомусь нажаль не можем об'єднатись для спасіння...
Чи може просто ми того не вмієм..?
13.02.2020
