Біжать вдаль мої роки
І їх уже не спинити.
За ними тільки печаль,
З нею приходиться жити...
Коли в юність вертаю,
Задую наш чарівний вальс,
Як з тобою кружляю
І подих весни навкруг нас.
А роки пролітають,
І іній волос вкриває.
Та юність пам"ятаю,
Бо мене не відпускає.
Часто згадую тебе...
Як у танці ми пливемо,
Твоє радісне лице,
Бо в світлих мріях живемо.
Усе вмить промайнуло,
Наче того і не було.
Лишилось старе корито, (Золота рибка-казка)
Яке роками розбито...
Та душа ще молода
І старіти не бажає.
Хоч в ногах прохолода,
Та в серці весна буяє.
Дякую за гарний коментар! А так слухаю музику та й вигадую. Але на жаль творчість моя заходить в тупик. Виписався уже. Природа знищена. Птахи не співають. В країні бідося. ... Втрачаю поступово інтерес до творчості.
Виписався уже. 
Природа знищена. 
Птахи не співають. 
В країні бідося. 
... Втрачаю поступово інтерес до творчості.
Чому печаль...Щось є і хороше в минулому...А вальс,як згадка про чудові роки молодасті...
