Спостерігав, що часто так буває,
Коли шанс вилізти на коня є,
То кожний спину тоді підставляє.
Та коли кінь брикнув і ти упав.
Оглянувся. Блін - нікого не має!...
Чи на гостині буває десь сидиш,
Біля шефа підлизайки сідають.
З жартів його, не щиро, регочуть,
Як сірко в рот, що їсть заглядають.
Та й собі те ж в тарілки накладають,
А поза очі потім обмовляють...
Та одного начальника я мав,
Поки "свита" розсядеться він ждав.
І поміж простих смертних сідає,
Веселиться, жартує, співає.
Тому кожний його і поважав,
Бо до робітника він повагу мав.
Хамелеонів, на крок не підпускав.
, а раніше голову так високо не задирали. 
Вам повезло... 
