Ми самі губимось в словах:
Щось не сказали, щось було зайвим
Та тільки бачимо результат:
Десь збудували, десь зламали.
А може це все на добро?!
Нові місця і нові люди,
Може й багато є того,
Про що стараємося забути.
Та тільки час міняє все.
І все ми потім розуміємо:
Чому не вдалося нам те,
І вже повалені ті мрії.
А що залишилось «святе»
І нам це треба цінувати,
Бо час наш швидко так пройде
І не повернем те, що втратимо.
Хай робиться все тільки на добро,
Чекайте помочі з небес
І обіймай лише того,
Хто обіймає тебе теж.
Не той, хто багато лиш говорить,
Його слова й обіцянки пусті
Не трать час свій на тих,
Хто не знаходить його для тебе в дні оці.
А решта все уже підкаже серце,
Його послухай і роби як слід.
Що зайве із життя само зітреться,
А що твоє, залишиться, повір.
Гарно! 
