На вихід журналу «Склянка Часу*Zeitglas», №90, 2019
Цим нарисом, невеличким я аж ніяк не претендую на всеохопність огляду. Втім, зверну увагу на важливе для мене особисто й, сподіваюся, для інших співгромадянам, що не цураються слідкувати за розвитком літератури у сьогоднішній Україні. Адже вихід у світ -безупинний вихід - журналу із 1995 року поспіль всже сам по собі вартий уваги, непересічної.
Хто зичить собі ширшої уяви, хай перегляне дайджест цього номеру на сайті: https://zeitglas.io.ua/s2649573/
Приємно, що рамки нашої бувальщини, нині засміченої політичною агітацією до натхи, розріджує літературна аура високого гатунку. Адже автори цього числа СЧ просто й майстерньо розтрощують ці політ-економічні вузькості. Іх тексти (проза, поезія, есеї) напріч звільняють читача від тягомотини ідеологій бранців майбутньої Верховної Ради та їхніх посіпак із телеканалів, газет та і-нетної віртуальності...
Назву авторів ювілейного випуску. Сподіваюся, серед них є і кращі представники ресурсу Клубу Поезії.
У прозі подано твори Олександра Волкова, Романа Шилуцького, Влада Наслунги.
Поезіюпредставили: Сергій Лазо, Анна Соболева, Марґо Ґейко, Єлена Дорофієвська, Ирина Сон, Ярослав Костюк, Денис Голубицкий,
Марія Луценко, Олег Клищ, Влад Лоза, Наталія Віленська, Юрий Крыжановский, Вячеслав Рассыпаев, Николай Проценко, Юрій Шеляженко.
Надруковано літературні та соціологічні есеї Антоніни Остролуцької, Олександра Апалькова, Миколи Скрипця.
Щоб закінчити короткий огляд, поглянемо (погляньте і ви, шановні читачі цього допису) на вміщені у номері роботи мисткині Олі Рондяк. Напрочуд дивними і в той же час надзвичайно характерними (наголос можна ставити будь-де) для всього сгустку зашорхлих у "Profession de foi" вони, прикрашають увесь випуск, розширюючи будь-який обрій доступних розумінню широких і нешироких мас.
І нова пісня https://www.youtube.com/watch?v=nOxkU2TOuNw&feature=youtu.be&fbclid=IwAR350L4f90_4A-5XNlrnuUpyGg9sDbl4YF1CdIIU38sPuYT6_0BQ2c1aNbU
