Римовані рядки лягають на сторінки,
На моніторі – минулого картинки.
Там ти і я, поряд інші люди й міста,
Проте я починаю все із чистого листа.
Знаєш, усе то правда, що мені колись обіцяли:
Очі зелені навпроти, перший раунд зіграли.
Я більше тобі не напишу.
Не розіб’ю дзвінком нічну тишу.
Ніколи не побачу ще твоїх очей.
Не доторкнуся більше до твоїх речей.
Ти знаєш, що завжди кращі є.
Твоя відмова вже нікого не вб'є,
Як не ми, то знайдуться інші за нас.
А ми лише проґавили останній шанс.
Такий правдивий життєвий вірш!
