Старі дуби потріскують скриплять..
кричать по своєму у полум'ї горять.
Вітри іскринки кидає по полі..
вогні цілком і повністю на волі.
Сплелися травинки і квіти прекрасні..
сплелися вогні колоритні, незгасні.
І стали жаринки ще швидше летіти..
і стало все більше жорстоко горіти.
Пожежа лютує.. пожежа палає,
прекрасну природу навколо карає.
Втікають звірята.. Чорніє блакить,
бо дим чорношкірий у небо летить.
Степами, гаями розбіглись жарини..
минули щасливі дитинства хвилини..
Скінчилися добрі, хороші слова..
спинилася стрілка годин світова.
Турбота і спрага під сонцем ясні..
Все далі горіли лісами вогні..
Дерева все далі: - «Рятуйте!» - кричали..
приречено падали та помирали.
