Вітер дужчає. Ти з ним. Залишаєшся одним. І він грається з тобою, Наче хвилі в час прибою. Вітер б'ється безупинно Й не затихне погодинно. Він собі летить й не знає, Хто тебе давно кохає. Вітер ріже твої щоки, І лунають тихі кроки. Повертаєшся додому. Хто твою нестиме втому? 08.03.19 ©Стася (Максим Стаськів)
ID: 828737 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 12.03.2019 09:34:01 © дата внесення змiн: 12.03.2019 09:34:01 автор: Моряк
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie