Село. Таня мила посуд на літній кухні і одним оком раз за разом зиркала у мале віконце, що виходило на дорогу. Було вже досить темно і кущі та дерева недавали чітко побачити, хто йшов, але Таня впізнала його фігуру і манеру походки і як пуля вилетіла до воріт, почервоніла, привіталася. Він спішив, тому просто помахав рукою і з усмішкою на сумному, задуманому лиці пішов далі.... Як вона переживала, щоб бабця непобачила її біля брами і щоб нерозпитувала, бо вона була строгою і недозволяла зустрічатися, бо знала до чого це може привести і навіть Таніним батькам жалілася, що нехоче, щоб внучка їй в подолі принесла. Таня казала, що вони просто друзі, бо їй скучно тут одній в селі і немає більше з ким вітатися і навіть просто поговорити, подуріти. Батьки дівчинки були побожними, тому вона знала і розуміла, що неможна зустрічатися з хлопцем, але всеодно він їй просто сподобався і здається вона закохалася і не те, щоб це були якісь дорослі, серйозні почуття, а всього лишень, симпатія, яка мабуть у кожного в такому віці... Ніч, дівчинка вже лежала в теплесенькому місці і звичайно, як завжди про щось собі думала, а потім плавно провалювалася у сон.... Світанок, а бабуся вже давно прокинулася і поралася біля худоби. Таня дуже любила готувати сніданки і як бабця потім смакувала і нахвалювала, обіцяла, що дасть на морозиво і печенько, солодку водичку. В селі літом було, як в казці, діти ганяли на роверах, гомоніли, гралися, билися, але все ж народу було небагато, як колись, як розказувала прабабуся Оленка, що колись все було по-іншому і народу тьма, а ще розказувала, як вона ховалася від бомб із своїми діточками в погребі і вони змушені були їсти гнилу картоплю, а чоловік так і невернувся її, поїхавши закордони... Таня була білявкою, з великими сірими очима і широкою усмішкою, худесенька статура. - Ураааа, Настя приїхала, - тихим і скромним голосочком запищала Танька, яка так надіялась і чекала з дн, на день, бо та була щось захворіла. Був обід, дівки думали, куди і з ким піти гуляти, що вдягнути, як себе поводити у компанії. Дівчата придумали, наліпити вареників з вишнями, сиром та солоних із картопелькою, щоб похвастатися і вгостити друзів, а саме хлопців, які підколювали дівчат, що ті невміють готувати і так далі. І тут настав підвечірок, Настя здвонилася з Тарасом і вони домовилися, де зустрінуться і хто там ще буде. Швидко доготувавши, причепурившись, щоб нечула бабуся, вони тихесенько пішли в кінець села. Там вже хлопці розпалили вогнище і грали карти. Всі сміялися, шуткували, дуріли, а згодом теми почалися про страшні історії, а Таня все лишень намагалася розглянути свого любимого Тараса, який сидів, як німець і мабуть помітив, що вона чекаж від нього уваги...
Йому подобалася кароока Настя, тому чіплявся він до неї, ну а Тані приділяв увагу і компанію Руслан, який він був артистичний, що всі сміялися і любили його за доброту, щирість....
ID:
826580
Рубрика: Інше
дата надходження: 23.02.2019 18:00:57
© дата внесення змiн: 23.02.2019 19:05:08
автор: ПашкаPashka
Вкажіть причину вашої скарги
|
