|
Як можуть люди, що закохані в зорі, перестати ними захоплюватись?
Як можуть вони, вже сказвши " кохаю", дозволити собі враз збайдужіти?
***
Він боготворив кожну волосинку на її тілі, кожен бісик, кинутий в його бік, кожну можливість торкатись її волосся і споглядати за очима кольору лісового очерету . Така вередлива , але водночас по -жіночому витончена , крихітна , легка . ЇЇ хотілось малювати , присвячувати сонети, кричати її ім'я всьому світу , слухати її сміх , неначе ангельський спів ...
Коли його проблеми брали над ним верх, то не міг не поділитись цим з його дівчиною. Щось вона таке робила з тими негараздами, що наступного дня їх вже не було. Чи то магія, чи то вона проспівала щось своєю мовою, мовою лісових мавок…чорт його знає, але факт такий : ставало на душі легітно.
Причарувала…ой як причарувала. Якось одного літнього дня, коли вони просто гуляли в парку, тримаючись за руку, бретельки її плаття спустились додолу , відкриваючи непорочні біленькі плечі. Не стримався – підхопив на руки , заховав за деревом і гаряче поцілував. А як вона червоніла після того цілунку…ховала ті калинові щічки за чорнявим волоссям, боялась глянути в очі, навіть озватися. Ось ця сором’язливість їй пасувала як нікому іншому, а він просто шаленів від думки, що вона лише його .
Якось сидів з друзями, пив пиво й обговорював з ними сімейні справи, робочі моменти й інші малоцікаві речі. Слухав , що одного «заколібала» ревнива дружина, Іншому набридло, що його діва в сексі , як колода, а третій розповідав про солодку ніч з черговою коханкою , Анджелікою цього разу, наче.
А він же думав про свою мавку…Згадував , яка вона смішна, коли спить з роззявленим ротиком й тихенько сопе ; як вона налякано хапається його руки, коли опиняється в натовпі ; як вона пританцьовує в його футболці , коли готує йому чергову найсмачнішу пересолену яєчню ; як зранку підкрадається до його губ і нестримно цілує ; як споглядає на зорі, гадаючи , що одна, але він завжди стоїть позаду неї й дивиться лише на свою зірку ; як руками занурюється в його каштанове густе волосся ; як по-дорослому мовчить і думає над чимось сумним, важливим;
така природна, коли меле якісь дурниці й сама з неї сміється, як дитина ; така по- літньому світла . тепла , затишна… в будь- яку пору року.
Полюбляв спостерігати за її гладенькими ніжками, коли вона читає й виразно виставляє їх на стіл ; за її реакцією на його подарунки про які вона навіть і не мріяла , і не думала, що колись отримає; за її бубніння під ніс щодо розкиданих шкарпеток по квартирі . Доводив її до сліз , але сліз щастя. Ревіла нестримно й щиро, коли лікував її пневмонію, коли приніс їй букет найгарніших рожевих півоній , коли грав для неї її улюбленого Шопена , коли грів холодні ніжки й пошепки признавався , як безмежно кохає. Цілував кожну родимку на блідому тілі , кожен вигин , кожен стогін , кожне її « Люблю». Це не коштувало йому мільйонів, він просто хотів зробити цю голубку щасливою. Все просто.
Не розумів друзів, що просто жалілись на своїх дружин . Адже жінку щасливою робить чоловік, який кохає, який цінує, який захоплюється, який слухає , який возвеличує . Жінка – це квітка , яка цвіте лише там, де про неї дбають. І йому стало шкода, що більшість жінок потрапляють до рук грабіжників , які лише зривають пелюстки , топчуться по них і зрештою викидають .
Він посидів з цими дурнями й мовчки пішов до своєї домашньої дівчинки, яка імовірно заснула на підвіконні з книгою, чекаючи на нього.
ID:
825849
Рубрика: Проза
дата надходження: 17.02.2019 23:23:27
© дата внесення змiн: 18.02.2019 19:00:21
автор: дівчина з третього поверху
Вкажіть причину вашої скарги
|
