Плавала русалочка у морі, молода,
З рибками дружила, розмовляла,
Малесеньких рибок, оберігала,
З ракушками гралася, складала...
Від старших слухала про кораблі,
Про сушу, чудних жителів землі,
І мріяла, співала, уявляла,
Свій план про втечу, замисляла...
Така красуня, врода неземна,
Була русалонька задумана, сумна,
Ніколи непізнати їй тепла, любові,
Очі, як океани, величезні і холодні...
Благала у дельфіна їй секрета розказати,
- Потрібно в губи лиш поцілувати,
І стане він навіки тільки твій,
Лишень знайти його у морі, ти зумій!
І потонув одного шторму корабель,
Спасла одного парубка, - Мій красень!
Поцілувала, пригорнула, вмить іншою стала,
Дельфіни їх до берега, над ним вона плакала і тремтячи шептала...
ID:
825209
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 12.02.2019 23:40:00
© дата внесення змiн: 12.02.2019 23:40:00
автор: ПашкаPashka
Вкажіть причину вашої скарги
|
