Автокефальну Томосом звершили,
Інтронізацію вчинили.
ЇЇ очільник в сорок літ
У самостійний звивсь політ.
У Греції юнак навчався,
В Філарета мудрості набрався,
Обрав його святий Синод,
Благословив на трон народ.
Богу слуга, народом званий
Митрополитить Епіфаній,
Благословив його Господь
Православний об’єднать народ.
До попів я рівно дишу,
Вірю в Бога, маю душу.
А в душі я самостійник:
Своя церква, свій очільник,
Президент свій, військо свОє,
Своя воля, що героїть,
Своя правда в своїй хаті,
Усі в єдності завзяті.
Скрізь в державі самоврядність,
Мудрість, совістьність, порядність!
Що вже є, чого немає -
Поступово набуваєм.
Незалежність в дев’яності,
Хоч сусід гримить від злості.
Та й порядності немає,
Ще державність шкутильгає.
Томос добрий всім урок -
В самостійність другий крок.
Щоб і третій крок пройти
В собі самих нам слід знайти!
Дружно «Аксіос !» кричали,
Як попа на трон саджали.
Дай нам, Боже, ці моменти
Щоб обрати Президента.
Прибери тут корисливх,
Казнокрадів і зрадливих.
Нам державника подай,
Недостойних покарай.
Постарайся - з українців,
Боронь Боже від чужинців,
Бо всіх куплять й продадуть,
Щоби в рабство знов нагнуть.
Може й тут всміхнеться доля
З математичною моделлю.
Щоб лунало серед нас:
Аксіос! Аксіос! Аксіос!
4.02. 2019р., Київ
