Багато бачила вона
Старенька лавка, під вікном,
На ній писали імена,
Неначе пам'яті альбом.
На ній сиділи молоді
Дівчата й хлопці, цілу ніч,
І падали листки руді
Кружляли з часом віч-на-віч.
Співали в унісон пісні
Під супровід гітарних струн,
І крапали дощі рясні,
Життя неслося, мов тайфун.
Обличчя щезли у імлі,
З собою спогади забирали...
Гаврани чорні на гіллі,
Ранкову тишу роздирали...
Дивилась бабця із вікна
На лавку, біля свого дому,
На стерті часом імена,
Що зникли із життя альбому...
***
Се ля ві! 
Так просто... і так 
красиво!
ку 
