Омитий дощами і вітром обдутий,
Стоїть при дорозі потрісканий хрест,
Висить в ранах тіло, цвяхи вбиті в руки,
Донині розп`ятий…Хоч й кажуть воскрес.
Донині страждає…Крізь очі прикриті,
Без сліз, що могли би текти кожен день,
Він дивиться мовчки, що коїться в світі,
Як люди собі, роблять з брата мішень.
Висить тіло Сина в кривавих патьоках
І мертві вуста наче просять води…
А в світлих хоромах, в інтригах і склоках,
Воюють за владу, над нами, попи.
Все золото світу їм треба вже нині,
Забули, як босий Христос йшов до них?
Зникає із храму вже образ твердині
І шепіт стає більше схожим на крик.
Воюють попи, рабства Божого хочуть,
З північних земель нам анафеми шлють,
Святять вбивчу зброю, стріляють, регочать,
А в нас, за загиблими, в дзвони знов б`ють.
Жиріють в палатах, в машинах, на яхтах…
А голий Ісус на хресті все висить,
Один Син у Бога,нема в Нього брата,
І тільки одне, за нас, серце болить.
Обпечений сонцем чи снігом покритий,
Стоїть при дорозі потрісканий хрест…
Прости нас Всевишній і Ти Сину вбитий,
За все, що Ви бачите з чистих небес.
ID:
810523
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.10.2018 21:20:41
© дата внесення змiн: 15.02.2023 12:49:22
автор: Ярослав Ланьо
Вкажіть причину вашої скарги
|
