Ти думав, що мені без тебе легше?
Трансформувалася у дружбу вся любов…
За стільки літ все сталося так вперше,
Що не бентежимо у жилах більше кров.
Я думала, без мене тобі краще
Ще знайдеш ти кохання для душі,
Та трапилося якось непутяще,
Минули роки – та ми не чужі.
Не бачимося майже ми ніколи,
Як стрінемось – то ясно все без слів,
Хоч в душах спорудили частоколи
Та вогник за ці роки не зітлів.
Двічі на рік взаємно ми вітаєм,
Та на розмови – знов часу нема,
Бо ми з тобою розумієм, знаєм
У душах – літо, хоч навкруг зима.
Турбують негаразди і проблеми –
Яких не мало в кожного із нас.
І після ком,…замовчані ті теми
Що спланувала доля про запас.