Хоч Сонце у хмарах проснулось,
Та зараз вже гріє й пече.
У осені дивний малюнок,
У жовте вбирається все.
Природа міняє раптово,
Усю свою ласку на гнів.
Захмарилось сильно учора,
І поруч зовсім вдарив грім.
А потім пішла літня злива,
Навколо накрило усе.
З дерев всю пилюку враз змило,
І листя струмками несе.
Вода спраглу землю напоїть,
Радіє цьому хлібороб.
На днях зможе вийти у поле,
Озимі посіяти, щоб.
Бо, що б там не сталось у світі,
У нього турбота одна.
Щоб поле потішило хлібом,
Зерно кидать в землю пора.
11.09.18
